Альфред Міле про нейрофізіологічні експерименти Лібета і Хейнса та свободу волі.
Анотація
Науковцями й філософами широко обговорюються результати кількох нейрофізіологічних експериментів, які нібито, згідно з розтиражованим тлумаченням, доводять неіснування свободи волі. Найвідоміший з них – експеримент Бенджаміна Лібета. У процесі цього обговорення було висловлено чимало аргументів, які, на мою думку, переконливо свідчать про те, що нічого такого результати цих експериментів насправді не доводять. Насамперед, я звернув би увагу на аргументацію американського філософа Альфред Міле, лаконічно й доступно сформульовану у книзі 2014 р. з промовистою назвою, «Вільний».Посилання
Haynes J.D. et al. Reading hidden intentions in the human brain // Current Biology. – 2007. – Vol. 17 (4). – P. 323–328.
Haynes, J.D. & Rees, G. Decoding mental states from brain activity in humans // Nature Reviews Neuroscience. – 2006. – Vol. 7. – P. 523–534.
Klemm W. R. Free will debates: Simple experiments are not so simple // Advances in Cognitive Psychology. – 2010. – Vol. 6. – P. 47–65.
Libet B. Electrical stimulation of cortex in human subjects, and conscious sensory aspects. // Iggo A. (ed.) Handbook of sensory physiology. Vol. 2. – Heidelberg: Springer-Verlag, 1973. – P. 743-790.
Libet B. Unconscious cerebral initiative and the role of conscious will in voluntary action // Behavioral Brain Sciences. – 1985. – Vol. 8. – P. 529–566.
Mele A. Free. – Oxford University Press, 2014. – 112 p.
Soon C. S., Brass M., Heinze H.-J., Haynes J. D. Unconscious determinants of free decisions in the human brain // Nature Neuroscience. – 2008. – Vol. 11. – P. 543 – 545.
Tallis R. Aping Mankind. – Durham: Acumen, 2011. – 400 p.
