Феномен західної алхімії в діалектичному розвитку: «консервативне новаторство».
Abstract
Один з класичних новочасних підходів до розгляду феномену алхімії, запропонований М. Бертло, передбачає погляд на «герметичне мистецтво» алхіміків як своєрідний місток між минулим та майбутнім, магією та наукою. У самовизначеннях алхімії вона фігурує як «наука», «мистецтво» та «філософія» (іноді водночас), а у внутрішньому вимірі феномена проявляються два виразні тренди – ірраціонально-міфологічний та раціонально-«науковий» (у найширшому розумінні середньовічної scientia, не тотожної сучасній науці). Розглядати їх слід комплексно, оскільки редукціоністське нехтування тими чи іншими тенденціями внутрішнього виміру феномена алхімії становить для дослідника ризик хибної модернізації чи архаїзації загальної картини явища. Співвідношення раціонального та ірраціонального в алхімії набуває різних конфігурацій, оскільки феномен зазнає соціокультурних трансформацій, зберігаючи, однак, характерну периферійність і містико-езотеричний характер.References
Berthelot M. Les Origines de l’Alchimie / M. Berthelot. – Paris, 1885. – с. vii.
Бернулли Р. Духовное развитие в алхимии / Р. Бернулли; [пер. Я. Липужиной]. – Б.м.: Salamandra P.V.V., 2012. – С. 15.
Гайденко В.П. Западноевропейская наука в средние века: Общие принципы и учение о движении / В.П. Гайденко, Г.А. Смирнов. – М.: Наука, 1989. –С. 52-53.
Ле Гофф Ж. Интеллектуалы в Средние века / Ж. Ле Гофф; [пер. с франц. А.М. Руткевича.]. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. – С. 49-50.
Йейтс Ф. Розенкрейцерское просвещение / Ф. Йейтс; [пер. А. Кавтаскина под ред. Т. Баскаковой]. – М.: Алетейа, Энигма, 1999. – 496 с.
Рабинович В.Л. Алхимия / В.Л. Рабинович. – СПб.: Изд-во Ивана Лимбаха, 2012. – 704 с.
Бердяев Н.А. Новое Средневековье / Н.А.Бердяев. – М.: Феникс; ХДС- пресс, 1991. – С. 6-7.
